Неділя, 22 червня 2008 р.

Про футбол

Тікишо додивився матч Росія - Голандія. Одним виразом можна сказати так: росіяни грали як боги. І діло тут не в куражі, про який начеб то всі кажуть. Я думаю діло в якісній підготовці і прагненні виграти.
Та не про це зара мова. А про те, як у нас на Україні відносяться до успіху росіян. Позавчора був випуск новин де показували вболівальників в різних містах України на матч за вихід в 1/4-у фіналу між Росією та Швецією. Так от, я вважаю себе патріотом, але всеодно був шокований тим як вболівали у Львові, точніше як гірко переживали львівяни і які вони були засмучені від того, що шведи програють... Чесно кажучи, я вболівав за Росію, і навіть не тому, що вони браття славяни (на відміну від шведів), а тому, що показують неперевершений, видовищний футбол. І дивлячись на лиця львівян я просто офігівав від того, чому люди перекладають якісь ідіотські міжнаціональні чвари (які, доречі роззгойдують тільки на політичних верхах продажні політикани - бо це їм вигідно в даний момент) на гру, на видовищну і цікаву гру!
Звісно заздрість має бути, вболівальники тому і вболівальники, що переживають за своїх. Але в тому ж і біда нашого люду, що не вмієм ще ми заздрити білою заздрістю і вчитись на помилках, краще знайти шось погане у сусіда, ніж в себе, в своїй збірній, навести порядок. Дійшли до 1/4-ї в 2006-му і це нам здалось вершиною. І робити більш нічого не треба - склад той самий, крокуєм вперед з гордо піднятим забралом. Тіки от кроки нажаль - 1 вперед, а десь так 3-4 все ж таки назад. Бо шось потрібно міняти, пройшло 2 роки а змін 0 цілих 0 десятих. Росіяни змінили - і нате вам, півфінал. Але ж ЯК!! Ми ледве видирались.. майже кожен матч тяжко давався. А росіяни? Якісна, чудесна гра, менше й не скажеш.

п.с.
Я надіюсь, що українська збірна ще себе покаже, так би мовити прокинеться. Ше вірю.

0 коментарів: